Квантова макрофізика
Сучасна теоретична фізика - в значній мірі синтетична наука. Хоча розгалуження й ускладнення її розділів призвели до необхідності вузької спеціалізації, існують ідеї, які забезпечують єдність теоретичної фізики. Великою об'єднуючою силою є квантова теорія поля, ідеї та методи якої поступово вийшли за межі фізики фундаментальних взаємодій. Так, були адаптовані методи квантової теорії поля для статистичної фізики. Численні їх застосування суттєво змінили вигляд таких дисциплін, як теорія тведого тіла, теорія рідкого стану. Спостерігався і зворотній рух: ідеї останніх теорій та статистичної фізики взагалі відбилися і на квантовій теорії поля (згадаймо хоча б ідею спонтанного порушення симетрії). Далі більше... Класичні задачі теорії поля про зіткнення елементарних частинок майже відійшли у минуле. Фізики, що працюють у галузі вивчення фундаментальних взаємодій, усе більшу увагу звертають на явища у густому середовищі, на явища, що відбуваються в екстремальних умовах, які мають або мали місце у Всесвіті. Ідея більш пильного вивчення Всесвіту замість будівництва фантастично дорогих прискорювачів надихає багатьох. Якщо теоретики раніше стверджували, що у фізиці нема нічого, крім квантової теорії поля і статистичної фізики, то тепер можна констатувати, що останні теорії майже злились. Тепер, скажімо, ідея фазового переходу є невід'ємною і для теорії поля. І навпаки, тільки квантова теорія поля (метод ренормгрупи) зрушила з місця статистичну теорію критичних явищ.
Створення в 1992 році кафедри квантової макрофізики надихалося цими змінами в теоретичній фізиці. У той же час сама назва кафедри стверджує реальність проявів квантових закономірностей на макроскопічному рівні, відсутність одриву від життя наших наукових досліджень та ідей підготовки фахівців з вищою університетською освітою. Якщо перелічити макроскопічні прояви квантових законів, то набереться багато прикладів, і їх кількість невпинно зростає. Ці явища спостерігаються у певній мірі в екстремальних умовах, що серед іншого є мотивом розвитку основного наукового напрямку кафедри - дослідження фундаментальних взаємодій в екстремальних зовнішніх умовах. Вони спрямовані на пошуки сигналів нових важких частинок поза енергетичним масштабом стандартної моделі елементарних частинок в процесах розсіяння; вивчення спонтанного утворення хромомагнітного поля при високих температурах; опис властивостей намагніченої кварк-глюонної плазми; вивчення критичних явищ методами термодинаміки і фізичної кінетики; з'ясування ролі нерівноважних флуктуацій у нерівноважних процесах.



