Вивчення явища теплопередачі

1. Побудувати графік залежності температури води у стакані від часу (зміни температури від 50 до 35).
2. Побудувати графік залежності температури води у стакані від часу, якщо поверх води налити тонкий шар олії.
3. Визначити, скільки відсотків теплоти втрачалося у першому досліді за рахунок випаровування. Провести обчислення для інтервалів температур: з 50 до 45, 45 до 40, з 40 до 35.
4. Для інтервалів температур з 50 до 45, 45 до 40, з 40 до 35 визначити потужність теплових втрат і масу води, яка випарувалася. Теплоємністю термометру знехтувати.

Навести опис експерименту, результати спостережень надати у вигляді таблиці, обґрунтувати розв'язок задачі, перелічити головні фактори, які могли вплинути на точність відповіді.

Обладнання: стаканчик, зроблений з пластикової пляшки, термометр, гаряча вода відомої маси, олія, годинник.

Довідкові дані: питома теплоємність води 4200 Дж/(кг*К), питома теплота пароутворення 2400 кДж/кг.

Вивчення взаємодії магнітів

Визначити коефіцієнт тертя між магнітом і перфокартою. Визначити масу одного з магнітів. З'ясувати через які грані магнітів проходить вісь "північ-південь". Для розташування магнітів в одній площині з паралельними відповідними гранями (див. рис.) перевірити, чи можна вважати, що для однакової відстані між магнітами сила відштовхування дорівнює силі притяжіння (достатньо розглянути одну відстань). Побудувати залежність сили взаємодії магнітів від відстані між магнітами F(l). На горизонтальній площині наблизити магніти на відстань l1=12 мм (випадок відштовхування) і один магніт відпустити. Визначити максимальну швидкість v1, якої набуде магніт в процесі руху. Виконати пункт 6 для початкової відстані l2=6 мм. Які головні фактори вплинули на точність відповіді, що було зроблено для підвищення точності? Обладнання: два магніти, перфокарта, аркуш паперу масою 5 г, книжки для утворення похилої площини, вимірювальна лінійка.

Вивчення руху тіла в атмосферному повітрі

1. Зробити з нитки і горіха маятник, і провести спостереження за його рухом. Навести головні причини явищ, які при цьому спостерігаються.
2. За даними руху маятника визначити швидкість v₁, яка б встановилася під час падіння цього горіху з великої висоти. Вважати, що сила опору повітря пропорційна квадрату швидкості F=kv², де k – деяка стала.
3. Оцінити максимальну швидкість падіння парашутиста v₂, який під час затяжного стрибку довгий час не відкриває парашут. (Відомо, що горіх плаває у воді у наполовину зануреному стані, а людина – у майже зануреному).

Навести опис експерименту, обґрунтувати розв'язок задачі, перелічити головні фактори, які могли вплинути на точність відповіді.

Обладнання: нитка, клейка стрічка для кріплення, горіх, вимірювальна лінійка, аркуш паперу.

Увага! Їсти обладнання забороняється.

Вивчення руху тіла в атмосферному повітрі

1. Зробити з нитки і тенісної кульки маятник, і провести спостереження за його рухом. Навести головні причини явищ, які при цьому спостерігаються.
2. За даними руху маятника визначити швидкість v, яка б встановилася під час падіння кульки з великої висоти. Вважати, що сила опору повітря пропорційна квадрату швидкості F=kv², де k – деяка стала.
3. Розглянути залежність швидкості v від радіусу R кульки, яка є подібною до даної за розмірами і виготовлена з такого ж матеріалу. Побудувати графік залежності v(R).

Навести опис експерименту, обґрунтувати розв'язок задачі, перелічити головні фактори, які могли вплинути на точність відповіді.

Обладнання: нитка, клейка стрічка для кріплення, тенісна кулька, вимірювальна лінійка, аркуш паперу.